Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Вивчення складу снігового покриву в лісових насадженнях зеленої зони Донецька показало, що внаслідок локального забруднення та регіонального переносу відбуваються значні зміни в його хімізмі. Не дивлячись на значний вміст кислих аніонів, у цілому спостерігається зсув реакції опадів у лужний бік. Рівень надходження забруднювачів може коливатися в значному діапазоні.

Проаналізовано екологічні проблеми лісів зеленої зони Рівного, виявлено особливості трансформації компонентів лісових екосистем за умов антропотехногенного навантаження. Визначено основні тенденції розвитку деревостанів техногенних зон РВАТ "Азот" і "Волиньцемент", зокрема, за умов зниження аеротехногенного навантаження. Вперше досліджено особливості рекреаційної дегресії різних компонентів соснових екосистем і розроблено регіональну систему діагностичних показників визначення ступеня рекреаційної дегресії соснових лісів зеленої зони Рівного. Проаналізовано особливості лісовідновлення, узагальнено досвід створення лісових культур, проведення санітарних рубок за умов аеротехногенного забруднення. Запропоновано заходи щодо підвищення стійкості лісів зеленої зони Рівного та виконання ними екологічних функцій.

Проанализированы экологические проблемы лесов зеленой зоны Ровного, выявлены особенности трансформации компонентов лесных экосистем в условиях антропогенной нагрузки. Определены основные тенденции развития древостоев техногенных зон РВАТ "Азот" и "Волыньцемент", в частности, в условиях снижения аэротехногенной нагрузки. Впервые исследованы особенности рекреационной дегресии различных компонентов сосновых экосистем и разработана региональная система диагностических показателей определения степени рекреационной дегресии сосновых лесов зеленой зоны Ровного. Проанализированы особенности лесовосстановления, обобщен опыт создания лесных культур, проведения санитарных рубок в условиях аэротехногенного загрязнения. Разработаны средства повышения устойчивости лесов зеленой зоны Ровного и выполнения ими экологических функций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*807*801.48

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - виявити особливості кількісних і якісних змін у лісовій підстилці чистих сосняків зелених зон міста Харків із віком, що впливають на пожежну небезпеку. Дослідження проведено у чистих одновікових сосняках різного віку, що ростуть в умовах свіжого субору, на 9 пробних площах. На кожній пробній площі підстилку для аналізу відбирали на 9 площадках площею 1 м 2 за мікрозонами - під стовбуром, на межі крони та у міжкроновому просторі. Запаси підстилки визначено зважуванням усієї маси кожного з шарів мінералізації, після чого відбирали середні зразки, які висушували у лабораторних умовах до повітряносухого стану. Одержані дані аналізували статистично методами варіаційної статистики, кореляційного регресійного аналізу. Встановлено, що товщина підстилки становила від 0,7 до 10,3 см та достовірно збільшувалася з віком насадження. Виявлено тренд збільшення запасу лісової підстилки з віком насаджень від 172,2 до 675,9 ц/га. Виявлено, що частка нижнього гуміфікованого шару збільшується з віком, особливо інтенсивно відбувається його акумуляція з 35 до 82 років. У перестійних сосняках запас підстилки помітно мінімізується, через зниження повноти насадження та зменшення щорічного надходження хвої з опадом. Вологість підстилки достовірно відрізнялася за шарами: найнижча - в опадовому, найвища - у нижньому гуміфікованому. Елементи наукової новизни. Вперше висвітлено закономірності накопичення та розподілу лісових горючих матеріалів у найбільш пожежонебезпечних приміських сосняках Харківщини. Прогнозування ймовірності виникнення, розвитку та поведінки пожежі є неможливим без достовірних даних щодо закономірностей накопичення різних типів лісових горючих матеріалів (ЛГМ) та динаміки їх вологості, тому вивчення ЛГМ є першочерговим завданням пірологічних досліджень в Україні.

Узагальнено результати досліджень співробітників Національного наукового центру "Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" та Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького щодо впливу викидів Зміївської ТЕС на вміст важких металів у грунтах сільсько- та лісогосподарського призначення, у продукції рослинництва та лісового господарства, у поверхневих і підгрунтових водах дослідженої території, а також на стан здоров'я населення Зміївського району Харківської області. Висвітлено актуальність та сучасний стан проблеми техногенного забруднення грунтів важкими металами в зоні впливу Зміївської ТЕС. Досліджено проблему забруднення грунту і продуктивність лісів у техногенній зоні зазначеної ТЕС. Особливу увагу приділено впливові техногенних викидів Зміївської ТЕС на частоту захворюваності населення Зміївського району Харківської області.

Індекс рубрикатора НБУВ: П328 + П342.5

Рубрики:

Екологія лісових порід

Ліс і середовище. Екологія лісу

Шифр НБУВ: РА451200 Пошук видання у каталогах НБУВ